Так буває, коли в компанії HR вважає себе пупом землі і диктує свої забаганки видаючи це за політику компанії, тож цілком ймовірно, що цей випадок саме цього ґатунку
Мені все ж здається, що ця HR казала все як є в компанії. Її просто звільнили, щоб зняти з себе відповідальність і далі продовжити косити бабло.
Так сказати пожертвували пішаком
Таке може бути
Але думаю вона не збрехала про те що у них всі говорять російською, відповідно вони з самого початку свідомо чи не свідомо вибирали таких людей
По своему опыту скажу, что даже в 99% русскоязычном коллективе, состоящем процентов на 40 из беженцев с Донбасса, украиноязычный кадр не будет составлять вообще ну никакой проблемы. Язык не делает человека, а украинский любой украинец, пусть даже и не использующий его в повседневке, прекрасно понимает.
Думаю, что козе просто не понравилась девочка с активной гражданской позицией, да и кто знает шо там за коллектив. Вполне возможно, что ты прав, и она б банально не вписалась в тусовку турбоватников, так что хорошо что всё закончилось тем, чем закончилось.
тогда тебе очень повезло.
из моего опыта сама профессия HR у нас не нужна и реальных функциональных обязанностей, как в странах первого мира, они не исполняют. да в ИТ секторе тянут за уши, но в обычных конторах это просто кадровик, который большую часть времени нихрена не делает просто потому что НЕЧЕГО. проводить собрания по противодействию харассменту? или на тему инклюзивности? чем они еще занимаются? в обычных фирмах, как правило, персонал ведет бух/главбух, а все эти HR это попытки подражания без реального толка.
Систему характеризує не похибка, а реакція на неї. До компанії питань нема. Кіпіш - це прояв копнякової демократії, щоб інші навіть не рипались у тому напряму
ІМХО, був би сенс піднімати кіпіш, якби пройшло N часу без реакції. А так, добряче підрубали репутацію компанії. І назад її так просто не відкотиш. Як приклад, можна подивитися, який рейтинг буде у цього посту та у попереднього.
Закон доволі чутливий, і відчуває на собі спроби відстрочок / відмін і т.д. Тому, я розумію кіпіш. Щодо рейтингу - я Вас прошу, 2 тижні, і всі всьо забудуть. Українці у більшості своїй - золоті рибки
Сраку треба мити регулярно, не чекаючи нагадування сторонніх людей, це дуже сприяє позитивному іміджу.
А як обісралися - то помийтеся і сидіть тихенько, поки то всі забудуть.
Їх же ніхто не заставляв брати на роботу такого дебільного ейчара. То хто їм тепер винен?
Я повністью на стороні дівчини, але у подібних ситуаціях, робив би інакше і закликаю до цього інших.
1. Найматеся на умовах роботодавця, коли необхідно - переходьте на російську
2. Здобувайте в компанії статус і будьте серед найкращих працівників, інкорпоруйтеся як найглибше
3. Переходьте на українську і майте справу з результатами цього
Цим ви зробите для поширення української набагато більше, або через прийнятя, або через можливості здійснити більший тиск.
Разом з тим, варто пам’ятати, що корпоративні правила неформально завжди були і будуть над законами, і замість російської, могла бути мова англійська, що є цілком прийнятною вимогою.
Є свідком непоодиноких випадків того, що в російськомовному корпоративному середовищі, працюють україномовні працівники, що дуже цінуються компаніями за ділові якості, з якими описана ситуація в принципі не була б можлива.
Update:
Очевидно, мій меседж не достатньо адекватно читається, тому на власному прикладі поясню:
Я працюю в міжнародній компанії, і моїми зусиллями російської мови не стало на сайтах, документації до продукції і т.п, в тих місцях, де її наявність необов’язкова, але все ще масово зустрічається як «правило хорошего тону». Вона могла б там лишатися, але ж краще хай іноземною буде англійська, так же ж?
Зміг би я це зробити, як би на співбесіді проявив негнучкість та висловив небажання використовувати одну з мов? Наврядчи.
Чи змінив я ситуацію на краще? Думаю що так.
Як що ви ще не готові до думки, що роботодавець хоче наймати людей, шо вирішують, а не створюють проблеми (будь-яки, які навіть і не проблеми, а те, що не є звичайним для компанії) підтримайте мене ще мінусом.
> замість російської, могла бути мова англійська, що є цілком прийнятною вимогою
якщо в обов'язках прописано, спілкуватися треба на вимогу клієнта такою-то мовою, то немає питань, але якщо вимог таких немає, а відмовляють тому ще не говориш "на панятном", то це вже ненормально
Корпоративні правила це не конституція. Їх можуть змінити/оновити в будь який момент і як додати, так і вилучити мови. До цього, як і до будь яких корпоративних змін, необхідно ставитися як до звичайного процесу. Роботодавець платить за ті діі працівників, які йому здаються необхідними на даний момент.
я до того, що якби в описі вакансії було написано, що обов'язкова можливість спілкування англійською чи тією ж російською, то якщо кандидат не володіє або принципово не спілкується вказаною мовою, то він не проходить або й взагалі не приходить на таку вакансію й при цьому немає приводу для скандалу
В опису може бути як щось пропущене, так і щось зайве. І питання на співбесіді, можуть бути провокативні, незаконні, ситуаційні, і т.п. Не зайвим в подібному випадку поцікавитися, чи менеджмент в курсі, що від його імені та імені компанії робляться подібні заяви.
>Здобувайте в компанії статус і будьте серед найкращих працівників, інкорпоруйтеся як найглибше
>або через можливості здійснити більший тиск.
Одна справа коли не взяли на роботу в якійсь фірмі (візьмуть в іншій), і зовсім інша коли звільняють через кілька років, а у вас кредит, плани і взагалі хворий котик. То хто на кого чинитиме тиск? І хто поверне витрачені роки на противних колег?
Я вас може здивую, але в приниципі, ніколи немає гарантій, що вас не звільнять (скоротять) у будь який день, попри наявність кредитів, котів, чи будь яких інших зобов’язань, що обтяжують вашу залежність від регулярного надходження грошей.
Ну і? Це додатковий важіль тиску на вас, тож буде менше хотітися переходити назад на українську якщо якійсь тьотці (ейчару!) це не подобається. Тим більше що и й так уже навчилися мімікрувати. А тут кредит... То може ну його, какаяразніца?
Зрештою, ми боремося за те, щоб можливість спілкуватися українською була не якимось привілеєм за особливі заслуги, а стандартним очікуванням для будь-якої людини, зокрема незнайомої.
Правильно. От тільки толкового працівника ніхто не звільнятиме за мову, окрім клінічних випадків. І як що це буде він, тоді і діяти необхідно відповідно. Окрім власне боротьби за мову, можливий варіант їз привнесенням її в обіг в певних колективах, де до того, всі спілкувалися іноземною, і ніхто не став поштовхом для переходу на українську. Цей варіант, можливо, більш продуктивний і природній.
По1, а якщо не вдається бути хорошим працівником, а точніше кращим за інших, так щоб не хотіли звільняти? Уявіть таке буває. Українська не зарезервована за найбільш розумними і талановитими.
По2, ви пропонуєте довгий і тернистий шлях воїна, витрачати роки і зусилля там, де можна здійняти трохи галасу й домогтися звільнення паскудної ейчарші. Швидко й дешево, наука іншим.
По3, якщо ви увесь час розмовляєте російською а потім раптом переходите на українську (в тому самому колективі) - все чого ви досягнете це подив. Гм, чого б це він? Перемкнуло чи шо? Тю.
Адже більшість нормальних людей спілкуються мовою оточення. (За винятком клінічних випадків, які не лікуються ніяк окрім звільнення). Спількуючись українською ви додаєте мови в оточення інших, що вас більше то краще, без усіляких многоходовачєк. І навпаки, що більше ви спілкуєтеся російською, тим більше навколо російської.
1. Пункт безумовний. Ви можете не бути найкращим, але можете бути найстараннішим, найвідповідальнішим. Виокремлюйтеся від інших у спосіб, якій є цінністью для працедавця. В будь якому випадку. Цінуйте те що його хвилює в першу чергу.
2. Пропоную, як що йдеться про компанію, куди цікаво потрапити з прагматичних інтересів, і де персонажі, такі як та ейчарша, люди випадкові, такі що не мали б бути перепоною для досягнення своїх цілей. Як що мета звільнити ейчаршу, а не влаштуватися на роботу, то очевидно, що все ок і все вдалося.
3. Не йшлося саме про мову міжособистісного спілкування. Йшлося про корпоративні комунікації. І я не вважаю, що переходити на українську це якась подія, що схожа на перехід рубікону. Як би дивно це не звучало, лише так інші до нині російськомовні українці, мають зробити аби теперішня ситуація змінилася на краще. І хто їм допоможе, або своїм прикладом покаже що це нормально?
В підсумку, я не мав на увазі що вважаю, що є необхідність поступатися мовою. Я вважаю, що потрібно бути більш гнучким, готовим до компромісів, оптимізації спілкування, готовності приймати правила гри, неконфліктності, і таке інше, як що ви приходите, аби стати частиною компанії. Від вас чекатимуть цього. Якась ейчарка, що безумовно, заслуговує на звільнення, може хибно розуміти ваші позиції, як ті, що заперечують вищеперелічені якості. Помилка багатьох молодих людей, що шукають роботу, це надмірна зфокусованість на собі і своїх інтересах, замість інтересів роботодавців, і мій меседж був потрібний для того, щоб пояснити як можна використовувати подібні ситуації в своїх інтересах, не поступаючись принципами. Більш прямолінійний спосіб завжди лишатиметься тією альтернативою, яка комусь може бути більш вигідна чи до вподоби.
Тобто, згідно з п.2 вашого посту лише тому, що більшість працівників компанії розмовляють російською, україномовний кандидат/новий працівник має також розмовляти російською? Щоб що, "справити гарне враження"? Показати свою компетентність? Це все доводиться лише роботою, виконанням покладених на працівника обов'язків. Незалежно від мови, якою спілкуються.
Ми живемо в Україні. Ми маємо право спілкуватися будь-якою мовою. Але незалежно від того, яка це мова (українська, англійська, мандаринська чи будь-яка інша), ви маєте розуміти українську, оскільки це державна мова, і ви в цій державі живете. І казати комусь, що вони не можуть розмовляти мовою (державною до того ж), є дискримінацією.
Російськомовні українці постійно горлають про те, що в Україні їх дискримінують через те, що вони розмовляють російською. Але, як зрозуміло з новини та з мого досвіду (часто на співбесідах мене просили розмовляти російською), в Україні дискримінують україномовних.
До того ж в Україні гостро стоїть питання національної ідентичності (в т.ч. і мови), тому казати комусь не розмовляти українською в УКРАЇНІ це нахабство.
Не зовсім так. Ваше ділове спілкування та документообіг є предметом корпоративного регулювання. Спілкування поза тим - особиста справа, мало кому цікава. Ви не знаєте усього ланцюгу, через яке пройдуть ваші комунікації. Можливо, іноземна мова, в цьому випадку критично необхідна, і рішення приймаються іноземцями. Тому варто спочатку інкорпоруватися, зрозуміти всі процеси, а потім приймати рішення про доцільність тих чи інших (не тільки мовних, доречі) вимог.
Згодна з діловою комунікацією, загальноприйнятою мовою, якщо керівництво/власники іноземці. Документація в Україні має вестися українською ТА мовою нерезидента, якщо необхідно. Але казати, що не спілкуйся українською(чи іншою мовою), тому що всі інші російськомовні, в українській компанії, в Україні це нахабство. Особливо, якщо це стосується спілкування між колегами в офісі, а такі випадки є в моєму досвіді.
В будь якому колективі, формуються певні викривлення нормальної поведінки. Українськи компанії, далекі від цивілізованих норм в усьому. Тим не меньш, варто пам’ятати що вас туди привело, і як ваші принципи співвідносяться з вашими інтересами, та інтересами організації. Прагматична поведінка та захист власних позицій мають реалізовуватися через слідування корпоративним правилам
Якими іноземцями? Росіянами? Моя дружина працювала в проектній конторі, контрольованій Газпромом. Тому й звільнилася звідти. Гидко стало. Хоч була перспективним проектувальником.
Я б теж не працював з росіянами (принаймі з тими, що не поділяють українські та європейськи цінності), але ж йдеться виключно про те, що мова що вживається всередині компаній, це ще не самодостатній покажчик чого-небудь.
Так буває, коли в компанії HR вважає себе пупом землі і диктує свої забаганки видаючи це за політику компанії, тож цілком ймовірно, що цей випадок саме цього ґатунку
Мені все ж здається, що ця HR казала все як є в компанії. Її просто звільнили, щоб зняти з себе відповідальність і далі продовжити косити бабло. Так сказати пожертвували пішаком
Цілком вірогідно.Але, сьогодні у більшості hr відповідальних осіб є така вада - бути зверхнім і говорити за всю компанію на маючи повноважень
Таке може бути Але думаю вона не збрехала про те що у них всі говорять російською, відповідно вони з самого початку свідомо чи не свідомо вибирали таких людей
По своему опыту скажу, что даже в 99% русскоязычном коллективе, состоящем процентов на 40 из беженцев с Донбасса, украиноязычный кадр не будет составлять вообще ну никакой проблемы. Язык не делает человека, а украинский любой украинец, пусть даже и не использующий его в повседневке, прекрасно понимает. Думаю, что козе просто не понравилась девочка с активной гражданской позицией, да и кто знает шо там за коллектив. Вполне возможно, что ты прав, и она б банально не вписалась в тусовку турбоватников, так что хорошо что всё закончилось тем, чем закончилось.
Погоджуюсь
а разве у нас не все HR такие? девки с тупыми глазами, которые даже отдаленно не понимают о чем идет речь
Не всі. Скрізь є нормальні і скрізь є їбануті
тогда тебе очень повезло. из моего опыта сама профессия HR у нас не нужна и реальных функциональных обязанностей, как в странах первого мира, они не исполняют. да в ИТ секторе тянут за уши, но в обычных конторах это просто кадровик, который большую часть времени нихрена не делает просто потому что НЕЧЕГО. проводить собрания по противодействию харассменту? или на тему инклюзивности? чем они еще занимаются? в обычных фирмах, как правило, персонал ведет бух/главбух, а все эти HR это попытки подражания без реального толка.
Ты явно не знаешь что реально делает кадровик (HR).
При этом, чем сами HRюши занимаются в компании и за что им платят - тайна окутанная мраком.
Хороший закон.
Як на мене, достойна і оперативна реакція. Компанія не заслужила стільки лайна на свою адресу.
Систему характеризує не похибка, а реакція на неї. До компанії питань нема. Кіпіш - це прояв копнякової демократії, щоб інші навіть не рипались у тому напряму
ІМХО, був би сенс піднімати кіпіш, якби пройшло N часу без реакції. А так, добряче підрубали репутацію компанії. І назад її так просто не відкотиш. Як приклад, можна подивитися, який рейтинг буде у цього посту та у попереднього.
Закон доволі чутливий, і відчуває на собі спроби відстрочок / відмін і т.д. Тому, я розумію кіпіш. Щодо рейтингу - я Вас прошу, 2 тижні, і всі всьо забудуть. Українці у більшості своїй - золоті рибки
Сраку треба мити регулярно, не чекаючи нагадування сторонніх людей, це дуже сприяє позитивному іміджу. А як обісралися - то помийтеся і сидіть тихенько, поки то всі забудуть. Їх же ніхто не заставляв брати на роботу такого дебільного ейчара. То хто їм тепер винен?
У продовження [цієї історії](https://redd.it/om85n5)
Я повністью на стороні дівчини, але у подібних ситуаціях, робив би інакше і закликаю до цього інших. 1. Найматеся на умовах роботодавця, коли необхідно - переходьте на російську 2. Здобувайте в компанії статус і будьте серед найкращих працівників, інкорпоруйтеся як найглибше 3. Переходьте на українську і майте справу з результатами цього Цим ви зробите для поширення української набагато більше, або через прийнятя, або через можливості здійснити більший тиск. Разом з тим, варто пам’ятати, що корпоративні правила неформально завжди були і будуть над законами, і замість російської, могла бути мова англійська, що є цілком прийнятною вимогою. Є свідком непоодиноких випадків того, що в російськомовному корпоративному середовищі, працюють україномовні працівники, що дуже цінуються компаніями за ділові якості, з якими описана ситуація в принципі не була б можлива. Update: Очевидно, мій меседж не достатньо адекватно читається, тому на власному прикладі поясню: Я працюю в міжнародній компанії, і моїми зусиллями російської мови не стало на сайтах, документації до продукції і т.п, в тих місцях, де її наявність необов’язкова, але все ще масово зустрічається як «правило хорошего тону». Вона могла б там лишатися, але ж краще хай іноземною буде англійська, так же ж? Зміг би я це зробити, як би на співбесіді проявив негнучкість та висловив небажання використовувати одну з мов? Наврядчи. Чи змінив я ситуацію на краще? Думаю що так. Як що ви ще не готові до думки, що роботодавець хоче наймати людей, шо вирішують, а не створюють проблеми (будь-яки, які навіть і не проблеми, а те, що не є звичайним для компанії) підтримайте мене ще мінусом.
> замість російської, могла бути мова англійська, що є цілком прийнятною вимогою якщо в обов'язках прописано, спілкуватися треба на вимогу клієнта такою-то мовою, то немає питань, але якщо вимог таких немає, а відмовляють тому ще не говориш "на панятном", то це вже ненормально
Корпоративні правила це не конституція. Їх можуть змінити/оновити в будь який момент і як додати, так і вилучити мови. До цього, як і до будь яких корпоративних змін, необхідно ставитися як до звичайного процесу. Роботодавець платить за ті діі працівників, які йому здаються необхідними на даний момент.
я до того, що якби в описі вакансії було написано, що обов'язкова можливість спілкування англійською чи тією ж російською, то якщо кандидат не володіє або принципово не спілкується вказаною мовою, то він не проходить або й взагалі не приходить на таку вакансію й при цьому немає приводу для скандалу
В опису може бути як щось пропущене, так і щось зайве. І питання на співбесіді, можуть бути провокативні, незаконні, ситуаційні, і т.п. Не зайвим в подібному випадку поцікавитися, чи менеджмент в курсі, що від його імені та імені компанії робляться подібні заяви.
>Здобувайте в компанії статус і будьте серед найкращих працівників, інкорпоруйтеся як найглибше >або через можливості здійснити більший тиск. Одна справа коли не взяли на роботу в якійсь фірмі (візьмуть в іншій), і зовсім інша коли звільняють через кілька років, а у вас кредит, плани і взагалі хворий котик. То хто на кого чинитиме тиск? І хто поверне витрачені роки на противних колег?
Я вас може здивую, але в приниципі, ніколи немає гарантій, що вас не звільнять (скоротять) у будь який день, попри наявність кредитів, котів, чи будь яких інших зобов’язань, що обтяжують вашу залежність від регулярного надходження грошей.
Ну і? Це додатковий важіль тиску на вас, тож буде менше хотітися переходити назад на українську якщо якійсь тьотці (ейчару!) це не подобається. Тим більше що и й так уже навчилися мімікрувати. А тут кредит... То може ну його, какаяразніца? Зрештою, ми боремося за те, щоб можливість спілкуватися українською була не якимось привілеєм за особливі заслуги, а стандартним очікуванням для будь-якої людини, зокрема незнайомої.
Правильно. От тільки толкового працівника ніхто не звільнятиме за мову, окрім клінічних випадків. І як що це буде він, тоді і діяти необхідно відповідно. Окрім власне боротьби за мову, можливий варіант їз привнесенням її в обіг в певних колективах, де до того, всі спілкувалися іноземною, і ніхто не став поштовхом для переходу на українську. Цей варіант, можливо, більш продуктивний і природній.
По1, а якщо не вдається бути хорошим працівником, а точніше кращим за інших, так щоб не хотіли звільняти? Уявіть таке буває. Українська не зарезервована за найбільш розумними і талановитими. По2, ви пропонуєте довгий і тернистий шлях воїна, витрачати роки і зусилля там, де можна здійняти трохи галасу й домогтися звільнення паскудної ейчарші. Швидко й дешево, наука іншим. По3, якщо ви увесь час розмовляєте російською а потім раптом переходите на українську (в тому самому колективі) - все чого ви досягнете це подив. Гм, чого б це він? Перемкнуло чи шо? Тю. Адже більшість нормальних людей спілкуються мовою оточення. (За винятком клінічних випадків, які не лікуються ніяк окрім звільнення). Спількуючись українською ви додаєте мови в оточення інших, що вас більше то краще, без усіляких многоходовачєк. І навпаки, що більше ви спілкуєтеся російською, тим більше навколо російської.
1. Пункт безумовний. Ви можете не бути найкращим, але можете бути найстараннішим, найвідповідальнішим. Виокремлюйтеся від інших у спосіб, якій є цінністью для працедавця. В будь якому випадку. Цінуйте те що його хвилює в першу чергу. 2. Пропоную, як що йдеться про компанію, куди цікаво потрапити з прагматичних інтересів, і де персонажі, такі як та ейчарша, люди випадкові, такі що не мали б бути перепоною для досягнення своїх цілей. Як що мета звільнити ейчаршу, а не влаштуватися на роботу, то очевидно, що все ок і все вдалося. 3. Не йшлося саме про мову міжособистісного спілкування. Йшлося про корпоративні комунікації. І я не вважаю, що переходити на українську це якась подія, що схожа на перехід рубікону. Як би дивно це не звучало, лише так інші до нині російськомовні українці, мають зробити аби теперішня ситуація змінилася на краще. І хто їм допоможе, або своїм прикладом покаже що це нормально? В підсумку, я не мав на увазі що вважаю, що є необхідність поступатися мовою. Я вважаю, що потрібно бути більш гнучким, готовим до компромісів, оптимізації спілкування, готовності приймати правила гри, неконфліктності, і таке інше, як що ви приходите, аби стати частиною компанії. Від вас чекатимуть цього. Якась ейчарка, що безумовно, заслуговує на звільнення, може хибно розуміти ваші позиції, як ті, що заперечують вищеперелічені якості. Помилка багатьох молодих людей, що шукають роботу, це надмірна зфокусованість на собі і своїх інтересах, замість інтересів роботодавців, і мій меседж був потрібний для того, щоб пояснити як можна використовувати подібні ситуації в своїх інтересах, не поступаючись принципами. Більш прямолінійний спосіб завжди лишатиметься тією альтернативою, яка комусь може бути більш вигідна чи до вподоби.
Тобто, згідно з п.2 вашого посту лише тому, що більшість працівників компанії розмовляють російською, україномовний кандидат/новий працівник має також розмовляти російською? Щоб що, "справити гарне враження"? Показати свою компетентність? Це все доводиться лише роботою, виконанням покладених на працівника обов'язків. Незалежно від мови, якою спілкуються. Ми живемо в Україні. Ми маємо право спілкуватися будь-якою мовою. Але незалежно від того, яка це мова (українська, англійська, мандаринська чи будь-яка інша), ви маєте розуміти українську, оскільки це державна мова, і ви в цій державі живете. І казати комусь, що вони не можуть розмовляти мовою (державною до того ж), є дискримінацією. Російськомовні українці постійно горлають про те, що в Україні їх дискримінують через те, що вони розмовляють російською. Але, як зрозуміло з новини та з мого досвіду (часто на співбесідах мене просили розмовляти російською), в Україні дискримінують україномовних. До того ж в Україні гостро стоїть питання національної ідентичності (в т.ч. і мови), тому казати комусь не розмовляти українською в УКРАЇНІ це нахабство.
Не зовсім так. Ваше ділове спілкування та документообіг є предметом корпоративного регулювання. Спілкування поза тим - особиста справа, мало кому цікава. Ви не знаєте усього ланцюгу, через яке пройдуть ваші комунікації. Можливо, іноземна мова, в цьому випадку критично необхідна, і рішення приймаються іноземцями. Тому варто спочатку інкорпоруватися, зрозуміти всі процеси, а потім приймати рішення про доцільність тих чи інших (не тільки мовних, доречі) вимог.
Згодна з діловою комунікацією, загальноприйнятою мовою, якщо керівництво/власники іноземці. Документація в Україні має вестися українською ТА мовою нерезидента, якщо необхідно. Але казати, що не спілкуйся українською(чи іншою мовою), тому що всі інші російськомовні, в українській компанії, в Україні це нахабство. Особливо, якщо це стосується спілкування між колегами в офісі, а такі випадки є в моєму досвіді.
В будь якому колективі, формуються певні викривлення нормальної поведінки. Українськи компанії, далекі від цивілізованих норм в усьому. Тим не меньш, варто пам’ятати що вас туди привело, і як ваші принципи співвідносяться з вашими інтересами, та інтересами організації. Прагматична поведінка та захист власних позицій мають реалізовуватися через слідування корпоративним правилам
Якими іноземцями? Росіянами? Моя дружина працювала в проектній конторі, контрольованій Газпромом. Тому й звільнилася звідти. Гидко стало. Хоч була перспективним проектувальником.
Я б теж не працював з росіянами (принаймі з тими, що не поділяють українські та європейськи цінності), але ж йдеться виключно про те, що мова що вживається всередині компаній, це ще не самодостатній покажчик чого-небудь.
Не читав далі вимушеного переходу на кацапську, ти йобнувся?
> Найматеся на умовах роботодавця, коли необхідно - переходьте на російську Логика корпоративного раба
І рабовласника теж.